віник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ві́ник | ві́ники |
| Р. | ві́ника | ві́ників |
| Д. | ві́нику ві́никові |
ві́никам |
| З. | ві́ник | ві́ники |
| Ор. | ві́ником | ві́никами |
| М. | на/в ві́нику | на/в ві́никах |
| Кл. | ві́нику* | ві́ники* |
ві́-ник
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -віник-.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈʋʲinek ˈʋʲineke] (одн.), [] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
.jpg)
Значення[ред.]
- зв'язаний жмуток віниччя, лозин, гілок для підмітання долівки, підлоги, обмітання чого-небудь тощо. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |