гончар

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Корінь: --

Вимова[ред.]

МФА: []

Loudspeaker.png прослухати вимову?, файл

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. майстер, який виготовляє посуд та інші вироби із глини. ◆ Сюди йшли й ставали над шляхом гончарi, що жили на схилах, кожум'яки, рiзнi майстри разом iз дружинами своїми й дiтьми. Семен Скляренко, «Святослав»
  2. ботан. плаун (п'ядич) звичайний, Licopodium clavatum. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. ганча́р, горча́р
  2.  ??

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

  1. Від ??

Переклад[ред.]

Література[ред.]

  • Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.
  • Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубчінського.