гончарство

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина обм. ч.
Н. гонча́рство гонча́рства гонча́рства
Р. гонча́рства гонча́рств гонча́рств
Д. гонча́рству гонча́рствам  —
З. гонча́рство гонча́рства гонча́рства
Ор. гонча́рством гонча́рствами  —
М. гонча́рстві гонча́рствах  —
Кл. гонча́рство* гонча́рства*  —

гон-ча́р-ство

Іменник, неістота, середній рід (парадигма відмінювання 1 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -гончар-; суфікс: -ств- ; закінчення:


Вимова[ред.]

  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості[ред.]

    Значення[ред.]

    1. різновид ремесла з обробки глиняних виробів ◆ «Опішня. Столиця українського гончарства.

    Синоніми[ред.]

    1. гончарне виробництво, керамічне виробництво, кераміка

    Антоніми[ред.]

    Гіпероніми[ред.]

    Гіпоніми[ред.]

    Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

    Споріднені слова[ред.]

    • зменш.-пестливі форми:
    • іменники: гончар
    • прикметники:
    • дієслова:
    • прислівники:

    Етимологія[ред.]

    Від ??

    Джерела[ред.]