датив
Матеріал з Вікісловника
Зміст |
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відм. | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | дати́в | дати́ви |
| Р. | дати́ва | дати́вів |
| Д. | дати́вові дати́ву |
дати́вам |
| З. | дати́в | дати́ви |
| О. | дати́вом | дати́вами |
| М. | на/у дати́ві | на/у дати́вах |
| К. | дати́ве* | дати́ви* |
да-ти́в
Іменник чоловічого роду, відмінювання 1a.
Корінь: -датив-
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- лінгв. давальний відмінок ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??

