датив

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. дати́в дати́ви
Р. дати́ва дати́вів
Д. дати́вові
дати́ву
дати́вам
З. дати́в дати́ви
Ор. дати́вом дати́вами
М. на/у дати́ві на/у дати́вах
Кл. дати́ву* дати́ви*

да-ти́в

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -датив-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. лінгв. давальний відмінок ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. відмінок

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]