двигун
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | двигу́н | двигуни́ |
| Р. | двигуна́ | двигуні́в |
| Д. | двигуно́ві двигуну́ |
двигуна́м |
| З. | двигу́н | двигуни́ |
| Ор. | двигуно́м | двигуна́ми |
| М. | двигуно́ві, двигуну́ | двигуна́х |
| Кл. | двигу́не* | двигуни́* |
дви-гу́н
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -двигун-.
Вимова[ред.]
- МФА : [dʋeˈɦun] (одн.), [dʋeɦʊˈnɪ] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- енергосилова машина, що перетворює яку-небудь енергію в механічну роботу ◆ Водяні двигуни, найповажніші за віком, справно служать на гідроелектростанціях.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |