дурень
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ду́рень | ду́рні |
Р. | ду́рня | ду́рнів |
Д. | ду́рневі ду́рню |
ду́рням |
З. | ду́рня | ду́рнів |
Ор. | ду́рнем | ду́рнями |
М. | ду́рневі ду́реню |
ду́рнях |
Кл. | ду́рню | ду́рні |
ду́рень
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- розм. розумово обмежена, тупа людина.
- назва гри в карти.
- той, кого обіграли в цій грі. ◆ Залишити в дурнях.
Синоніми[ред.]
- дурний, тупко, тупак, глупак, бельбас, недотепа, нетяма, недоумок, дурепа, дурило, дурко, дурник, дурнило, товкач, просторіка, йолоп, бевзень, бевзь, ідіот, кретин, бовдур, блазень, блазнюк, бовван, довбня, довбешка, довбеха, надолобень, дундук, баран, осел, шелепа, ґевал, дурандас, дурбан, дурбас, дурбило, штурпак, леґейда, неук, телепень, бурмило.
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
- без ду́рнів — по-справжньому, у повну силу; серйозно, всерйоз.
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|