дід

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. ді́д діди́
Р. ді́да діді́в
Д. ді́дові
ді́ду
діда́м
З. ді́д діді́в
Ор. ді́дом діда́ми
М. ді́дові
ді́ді
діда́х
Кл. ді́ду діди́

дід

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1с за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -дід-.

Вимова[ред.]

    • МФА: одн. [ˈdʲid], мн. [dʲiˈdɪ]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. батьків або материн батько. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Родинне коло діда оточило, Сини та дочки, й молоді онуки Леся Українка
  2. чоловік похилого віку. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Був собі дід та баба. З давнього давна, у гаї над ставом, Удвох собі на хуторі жили. Тарас Шевченко
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
  1. ?
  2. ?
Гіпоніми
  1. ?
  2. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ?

Переклад[ред.]

батьків або материн батько

Джерела[ред.]