екслібрис
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | екслі́брис | екслі́бриси |
Р. | екслі́брису | екслі́брисів |
Д. | екслі́брисові екслі́брису |
екслі́брисам |
З. | екслі́брис | екслі́бриси |
Ор. | екслі́брисом | екслі́брисами |
М. | на/у екслі́брису | на/у екслі́брисах |
Кл. | екслі́брису* | екслі́бриси* |
екс-лі́б-рис
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- книжковий знак, який наклеюють на зворотний бік обкладинки; художньо виконана етикетка з позначенням імені власника книг. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники: екслібрисист
- прикметники: екслібрисний
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від лат. exlibris, — з книг
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: екслібрис
- Словник іншомовних слів за редакцією О. С. Мельничука, Київ, 1974
}