елемент

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: -елемент-

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. хім. проста речовина, яка не розкладається звичайними хімічними методами на прос­тіші частини ◆ Прості речовини — мідь, кисень, сірка, хлор і т. д. називаються інакше елементами
  2. складова частина чого-небудь ◆ Мовні елементи народнопоетич­ної творчості були, є і будуть животворним ферментом літератури Рильський
    1. спец. деталь якого-небудь спорудження, обладнання, механізму ◆ Одним з провідних напрямів у тематиці робіт учених, які працюють в галузі технічних наук, були дослідження з проблем міцності матеріалів і еле­ментів машин та конструкцій
    2. окрема сторона, риса чого-небудь ◆ Ви розповідали мені план одної драми, потім — елементи з нього я пізнала в «Кам'яній душі» Леся Українка
  3. тільки мн., книжн. основи чого-небудь, початкові знання в якій-небудь галузі ◆ Елементи мовознавства; Елементи математики.
  4. збірн. і мн. представники якої-небудь соціальної групи ◆ — Так треба ж бра­ти її, владу, значить! — аж гукнув Оксентій.— Чому ви, робочі, ви ж таки — передовий елемент, не візь­мете її в городі, а тоді б і ми на селі? Смолич
  5. розм. про людину, особу (перев. з негативними рисами) ◆ Чумака мало не на всіх зборах і нарадах гріють у хвіст і в гриву. Він і відсталий елемент, він і Кова-лівку назад тягне Кучер
  6. прилад для одержання електричного струму за рахунок енергії, що виділяється при хімічній реакції ◆ Нове джерело електрики — елемент — давало елект­ричну енергію за рахунок енергії, що виділяється при хімічній реакції
  7. те саме, що батарейка 2
  8. джерело струму у портативній радіоапаратурі, кварцевих годинниках тощо

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]