епітет

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	епі́тет	епі́тети
Р.	епі́тета	епі́тетів
Д.	епі́тетові епі́тету	епі́тетам
З.	епі́тет	епі́тети
Ор.	епі́тетом	епі́тетами
М.	на/у епі́теті	на/у епі́тетах
Кл.	епі́тету*	епі́тети*

е-пі́-тет

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -епітет-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. художнє означення, за допомогою якого підкреслено якусь суттєву ознаку явища, предмета, події й виражено ставлення автора до зображеного. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Білоруськаbe: эпітэт (be) чол., прысловак (be) чол. Російськаru: эпитет (ru)

Джерела

• Словник УЛІФ: епітет