етологія
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | етоло́гія | етоло́гії |
| Р. | етоло́гії | етоло́гій |
| Д. | етоло́гії | етоло́гіям |
| З. | етоло́гію | етоло́гії |
| Ор. | етоло́гією | етоло́гіями |
| М. | етоло́гії | етоло́гіях |
| Кл. | етоло́гіє* | етоло́гії* |
е-то-ло-гі-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- розділ зоології, що вивчає поведінку тварин ◆ Етологія ж розглядає поведінку тварин в контексті того, що ми знаємо про анатомію і фізіологію тварини.
Синоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- згрубілі форми:
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники: етологічний
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від грецького ήθος — характер і λογία — наука.
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |