ефір
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | е́фір | е́фіри |
| Р. | е́фіру | е́фірів |
| Д. | е́фірові е́фіру |
е́фірам |
| З. | е́фір | е́фіри |
| Ор. | е́фіром | е́фірами |
| М. | на/у е́фіру | на/у е́фірах |
| Кл. | е́фіру* | е́фіри* |
е́-фір
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ефір-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- клас органічних сполук у хімії, які містять Оксиген в формі простої ефірної групи -О- або складноефірної -О-С(О)-. ◆ Простий ефір Складний ефір, «Диетиловий ефір»
- трансляція телевізійного або радіосигналу в режимі реального часу. ◆ Прямий ефір
- в алхімії — п’ята стихія.
Синоніми[ред.]
- —
- живий ефір; присл. наживо
- —
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| клас органічних сполук у хімії | |
| трансляція телевізійного або радіосигналу | |
| алхімія — стихія | |