жінка

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відм.	однина	множина
Н.	жі́нка	жінки́
Р.	жі́нки	жі́нок
Д.	жі́нці	жінка́м
З.	жі́нку	жі́нок
О.	жі́нкою	жінка́ми
М.	жі́нці	жінка́х
К.	жі́нко	жінки́

жі́н-ка

Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 3*c.

Корінь: -жін-; суфікс: -к-; закінчення: -а

Вимова

МФА: [ˈʒʲinkɐ] (одн.), [ʒʲinˈkɪ] (мн.)

Семантичні властивості

Значення

1. особа жіночої статі; прот. чоловік ◆ немає прикладів застосування.
2. доросла, на відміну від маленької дівчинки ◆ немає прикладів застосування.
3. заміжня особа стосовно до свого чоловіка ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. особа, тітка, тьотя
2. молодка, молодуха

Антоніми

1. чоловік

Гіпоніми

1. жона, невіста

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми: жіночка
• іменники: жіночість, жіночність
• прикметники: жіночий, жіноцький
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

англійська: woman іспанська: mujer італійська: donna латинська: femina, mulier

німецька: Frau російська: женщина турецька: kadın французька: femme

Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити. Ви можете допомогти проекту, зробивши це! (Див. Довідка)