закономовець

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. закономо́вець закономо́вці
Р. закономо́вця закономо́вців
Д. закономо́вцю
закономо́вцеві
закономо́вцям
З. закономо́вця закономо́вців
Ор. закономо́вцем закономо́вцями
М. закономо́вці
закономо́вцеві
закономо́вцю
закономо́вцях
Кл. закономо́вцю закономо́вці

за-ко-но-мо́-вець

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -закон-; інтерфікс: -о-; корінь: -мов-; суфікс: -ець.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. істор. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від «закон» і «мова» Шаблон:етимологія:закономовець

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

У Вікіпедії є стаття