золото

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

зо-ло-то

Іменник.

Корінь: -золот-; закінчення:

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. хімічний елемент, благородний метал жовтого кольору, гнучкий, тягучий і ковкий ◆ Хрести на церкві горіли, неначе вилиті з щирого золота. І.Нечуй-Левицький ; перен. про золотисте забарвлення чого-небудь ◆ Ліс, повитий срібноперим димом, // В синяві, у золоті, в іржі — // Ніби осінь пензлем невидимим // В небі розписала вітражі. М.Рильський
  2. збірн. золоті речі; дорогий золототканий одяг і т. ін.; спеціальна золотистого кольору фарба, яка застосовується в поліграфії; ◆ — Наш панич вже має собі панну. Там така кучерява, а ходить уся в золоті. І.Нечуй-Левицький ; позолочені шовкові нитки для гаптування, ткання і т. ін. ◆ Шевці, підобгавши ноги під себе, ледве помітні з-за купи товару, гаптували капці сріблом та золотом. М.Коцюбинський
  3. збірн. золоті монети, гроші і т. ін. ◆ — Мільйонери за золото звикли купувати цілі уряди й держави. В.Кучер, «Чорноморці» ; перен. про велике багатство, розкоші ◆ Виходить тоді отаман сам з пущі і промовляв до неї: — Віддай, пані, гроші! Пожила ти у золоті, у розкоші, буде вже з тебе: дай іншим! Марко Вовчок
  4. перен., розм. про щось дуже цінне, гарне або про кого-небудь, вартого, гідного поваги ◆ Слово срібло, а мовчанка золото. Це саме золото не раз виручало Давида. С.Добровольський, «Тече річка…» ; ласкаве звертання до кого-небудь ◆ — Тетяно, золото! Може, з нас щось вийде, може, з нас люди будуть, давайте учитись. С.Васильченко
  5. розм. про золоту медаль (золоті медалі) за перемогу, перше місце в спортивних змаганнях, на конкурсі і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

  1. біле золото, на вагу золота, чорне золото
  2. всі кози в золоті
  3. закупатися в золоті

Споріднені слова[ред.]


Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]