його
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
йо-го
Займенник., особовий і присвійний.
Вимова[ред.]
МФА: [jɔˈɦɔ]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- особ. родовий и знахідний відмінок особових займенників він і воно ◆ …за Вкраїну його замучили колись. Т. Г. Шевченко, «Мені однаково, чи буду...»
- присв. що належить йому, що має відношення до нього. ◆ Доля переслідувала його в житти скільки могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі в іржу… І. Я. Франко, «Присвята»
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| присвійний | |