каламбурист
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | каламбури́ст | каламбури́сти |
| Р. | каламбури́ста | каламбури́стів |
| Д. | каламбури́стові каламбури́сту |
каламбури́стам |
| З. | каламбури́ста | каламбури́стів |
| Ор. | каламбури́стом | каламбури́стами |
| М. | каламбури́стові каламбури́сті |
каламбури́стах |
| Кл. | каламбури́сте | каламбури́сти |
ка-лам-бу-ри́ст
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- той, хто під час розмови вживає каламбури. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |