каталізатор

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. каталіза́тор каталіза́тори
Р. каталіза́тора каталіза́торів
Д. каталіза́торові
каталіза́тору
каталіза́торам
З. каталіза́тор каталіза́тори
Ор. каталіза́тором каталіза́торами
М. на/у каталіза́тору на/у каталіза́торах
Кл. каталіза́тору* каталіза́тори*

ка-та-лі-за́-тор

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -каталіз-; суфікс: -атор.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. речовина, що впливає на збудження або зміну швидкості хімічної реакції, але кількість і хімічний склад її при цьому не змінюються
  2. перен. про те, що сприяє швидшому розвитку, здійсненню чого-небудь. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість


Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

речовина, що впливає на збудження або зміну швидкості хімічної реакції, але кількість і хімічний склад її при цьому не змінюються
про те, що сприяє швидшому розвитку, здійсненню чого-небудь

Джерела[ред.]