кацап

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. каца́п каца́пи
Р. каца́па каца́пів
Д. каца́пові
каца́пу
каца́пам
З. каца́па каца́пів
Ор. каца́пом каца́пами
М. каца́пові
каца́пу
каца́пах
Кл. каца́пу каца́пи

ка-ца́п

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -кацап-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. істор. зневажлива назва вояка російського війська в Україні у XVIII столітті ◆ немає прикладів застосування.
  2. розм., зневажл. жартівлива назва російськомовної людини ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. батус
  2. бацай

Антоніми[ред.]

  1. -

Гіпероніми[ред.]

  1. росіянин

Гіпоніми[ред.]

  1. москвич

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Існують дві основні версії походження слова кацап.

За однією із версій, кацап походить від виразу «как цап». Виникнення цього виразу могло бути пов'язане з російською традицією носити довгі «цап'ячі», «окладисті» бороди. Етимологічний словник Фасмера вказує: «укр. прозвище великорусов (Гоголь и др.). С приставкой ка- от укр. цап „козел“, кацап-как цап (козел), как козел, бритому украинцу бородатый русский казался козлом»[1].

За версією, запропонованою академіком Д. Яворницьким слово «кацап» — тюркського походження, і походить від арабського слова «касаб» (qassab), що означає «живодер», або «м'ясник», «той, що забиває худобу». Дослідники відмічають також такі словосполучення в тюркських мовах: «адам кассаби» означає «люта людина», «деспот», вираз «кассап одлу» — «шельма»; «кассапчи» — караїмською означає «кат»; «хассап» мовою кримських татар означає «м'ясник», «гицель» і т. д.[2] "Треба знати, що слово «кацап» вже віддавна знане в мовах багатьох східних турецьких племен і значить «різник», «лютий чоловік», «кат», «деспот», «злодій»<ref>Що значить слово «кацап»? // Життя і знання.— 1933.— Ч. 10.— С. 301.

Переклад[ред.]

Список перекладів

Див. також[ред.]

Джерела[ред.]