кибитка

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	киби́тка	киби́тки
Р.	киби́тки	киби́ток
Д.	киби́тці	киби́ткам
З.	киби́тку	киби́тки
Ор.	киби́ткою	киби́тками
М.	киби́тці	киби́тках
Кл.	киби́тко*	киби́тки*

ки-би́т-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -кибит-; суфікс: -к; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. критий візок у кочових народів; халабуда. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. легке переносне житло в кочових народів; юрта. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. у середньоазіатських народів: невелика хатина з вальків глини або цегли-сирцю. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

критий візок у кочових народів; халабуда

легке переносне житло в кочових народів; юрта

невелика хатина з вальків глини або цегли-сирцю

Джерела

• Словник УЛІФ: кибитка

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник.

Корінь: --.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??