кладовище
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | кла́дови́ще | кла́дови́ща |
| Р. | кла́дови́ща | кла́дови́щ |
| Д. | кла́дови́щу | кла́дови́щам |
| З. | кла́дови́ще | кла́дови́ща |
| Ор. | кла́дови́щем | кла́дови́щами |
| М. | кла́дови́щі | кла́дови́щах |
| Кл. | кла́дови́ще* | кла́дови́ща* |
кла́-до-ви́-ще
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -кладовищ-; закінчення: -е.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈklɑdɔˈu̯ɪʃt͡ʃe] (одн.), [ˈklɑdɔˈu̯ɪʃt͡ʃɐ] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- місце для поховання померлих; цвинтар, гробовище. ◆ Любка повела батька на кладовище й показала йому могилу над Нимидорою Нечуй-Левицький, II, 1956, 257 ◆ Наступного дня поховали Вірцю на тихому сільському кладовищі w:Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 232
- у порівняннях. ◆ Незабаром частина виноградника виглядала як кладовище, вкрите могилками Михайло Коцюбинський, І, 1955, 220
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
- —
- —
Гіпоніми[ред.]
- —
- —
Холоніми[ред.]
- —
- —
Мероніми[ред.]
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |