ковчег
Матеріал з Вікісловника
Зміст |
[ред.]
[ред.] Морфологічні та синтаксичні властивості
| відм. | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ковче́г | ковче́ги |
| Р. | ковче́га | ковче́гів |
| Д. | ковче́гові ковче́гу |
ковче́гам |
| З. | ковче́г | ковче́ги |
| О. | ковче́гом | ковче́гами |
| М. | на/у ковче́гу | на/у ковче́гах |
| К. | ковче́гу* | ковче́ги* |
ков-че́г
Іменник чоловічого роду, відмінювання 1a.
Корінь: --
[ред.] Вимова
МФА: []
[ред.] Семантичні властивості
[ред.] Значення
- судно, в якому, за біблійним міфом, урятувався від усесвітнього потопу Ной зі своєю родиною і тваринами. ◆ Гей, Ноя нам треба з його ковчегом, Щоб вивіз нас з лиха та з горя. Іван Франко
- перен. про громіздке, старомодне судно, екіпаж і т. ін. ◆ Зачепивши отця Кирила за золотий ланцюг держаком весла, батько втяг його, в свій ковчег до корів і овечок. Олександр Довженко
- церк. у православній церкві – скринька для зберігання святих дарів. ◆ При ковчезі заповітнім Танцював колись Давид; Танець був служінням богу. Леся Українка
[ред.] Синоніми
[ред.] Антоніми
[ред.] Гіпероніми
[ред.] Гіпоніми
[ред.] Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.] Споріднені слова
- зменш.-пестливі. форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
[ред.] Етимологія
Від ??
[ред.] Переклад
|
|
|
[ред.] Джерела
- Тимофієнко В. І., Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К.: Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. ISBN 966-96284-0-7