колиба

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. коли́ба коли́би
Р. коли́би коли́б
Д. коли́бі коли́бам
З. коли́бу коли́би
Ор. коли́бою коли́бами
М. коли́бі коли́бах
Кл. коли́бо* коли́би*

ко-ли́-ба

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -колиб-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. житло чабанів, лісорубів. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від коли́ба «пастуший курінь; зимове дерев'яне житло гуцулів-лісорубів», колі́ба «тс.» ВеЛ, кули́ба «курінь, хатинка» Мо, при́колибок Доп. УжДУ IV, ст. коли́ба «пастуший курінь» (XVII ст.);— пол. koliba «тс., примітивна будова; покрівля з дощок (для соломи)», koleba «пастуший курінь (у горах)», чеськ. koliba «тс., дерев'яна будівля (курінь)», словац. koliba «тс.», болг. коли́ба «тс., невеликий дім, хатинка», мак. коли́ба «тс.», сербохорв. ко̀либа «хатина, халупа; курінь», ко̀леба «тс.», kòliba «тс.; кухня», словен. kolíba «барак; дерев'яна сторожка»; — мандрівне пастуше слово; для української і західнослов'янських мов імовірне румунське посередництво; рум. colíbǎ «халупка», як і угор. kaliba «курінь, примітивна хатинка», алб. kalibe «злиденна хатка», запозичене від південних слов'ян, до яких, очевидно, прийшло з грецької мови (Пор. гр. καλύβη «мазанка, хата; покриття; завіса»); припускається давня спорідненість із словом халупа; сумнівне посередництво тур. kulube «курінь; хатина; будка», [kaliba, koliba] «тс.» (Karłowicz SWO 93; Malinowski Rozprawy 17, 9; Фасмер ГСЭ 2, 243; З, 92; Vasmer AfSlPh 38, 282—283; ZfSlPh 4, 283; 5, 285; RSI 5, 141 —142; Bern. I 546) або фракійське (Romanski RÉS 2, 51—55). — Дзендзелівський ОЛА 1965, 129; Присяжнюж УМЛШ 1976/7, 84; Габинский Вост.-сл.-молд. взаим. II 131; Sławski II 354 —355; Brückner 246; Machek ESJČ 214; БЕР II 555—556; Skok II 124; ЭССЯ 10, 162—164; Клепикова 207—217; Сл. и балк. языкозн. 191; Czekanowski Wstęp 168, 419, 424; Mikl. EW 125; Kniezsa I 1,244; Crânjalǎ 313 — 315; Нерознак 198.Пор. халу́па.


Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]