Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок	однина	множина
Н.	кореспонде́нт	кореспонде́нти
Р.	кореспонде́нта	кореспонде́нтів
Д.	кореспонде́нтові кореспонде́нту	кореспонде́нтам
З.	кореспонде́нта	кореспонде́нтів
Ор.	кореспонде́нтом	кореспонде́нтами
М.	кореспонде́нтові кореспонде́нту	кореспонде́нтах
Кл.	кореспонде́нту	кореспонде́нти

ко-рес-пон-де́нт

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

відмінок	однина	множина
Н.	кореспонде́нт	кореспонде́нти
Р.	кореспонде́нта	кореспонде́нтів
Д.	кореспонде́нтові кореспонде́нту	кореспонде́нтам
З.	кореспонде́нт	кореспонде́нти
Ор.	кореспонде́нтом	кореспонде́нтами
М.	на/у кореспонде́нту	на/у кореспонде́нтах
Кл.	кореспонде́нту*	кореспонде́нти*

ко-рес-пон-де́нт

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -кореспонд-; суфікс: -ент.

Вимова[ред.]

МФА: [kɔ̝responˈdɛnt]
прослухати вимову^{?, файл}
УФ: [ко^уре^испо^удент]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

той, хто листується з ким-небудь. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
співробітник газети, журналу, радіо тощо або приватна особа, що надсилає свої інформації з місць; дописувач. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
особа або установа, що виконує фінансово-кредитні, комерційні доручення для іншої особи або установи (за рахунок останніх). ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
1. банк, який представляє інтереси іншого банку в певному місті чи країні. ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?

Гіпероніми

Гіпоніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість
іменники: кореспонденція, член-кореспондент прикметники: кореспондентський

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

той, хто листується з ким-небудь

співробітник газети, журналу, радіо тощо або приватна особа, що надсилає свої інформації з місць; дописувач

особа або установа, що виконує фінансово-кредитні, комерційні доручення для іншої особи або установ

банк, який представляє інтереси іншого банку в певному місті чи країні

Джерела[ред.]

Словник УЛІФ: кореспондент

[1] ?

[5] дописувач

[9] ?

[13] ?

[2] ?

[6] ?

[10] ?

[14] ?

[3] ?

[7] співробітник

[11] ?

[15] ?

[4] ?

[8] ?

[12] ?

[16] ?

[≈ 1]

[≠ 1]

[▲ 1]

[▼ 1]

[≈ 2]

[≠ 2]

[▲ 2]

[▼ 2]

[≈ 3]

[≠ 3]

[▲ 3]

[▼ 3]

[≈ 4]

[≠ 4]

[▲ 4]

[▼ 4]

Українська[ред.]