королиця
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | короли́ця | короли́ці |
| Р. | короли́ці | короли́ц |
| Д. | короли́ці | короли́цям |
| З. | короли́цю | короли́ці |
| Ор. | короли́цею | короли́цями |
| М. | короли́ці | короли́цях |
| Кл. | короли́це* | короли́ці* |
ко-ро-ли́-ця
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -королиц-; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА : [kɔrɔˈlɪt͡sʲɐ] (одн.), [kɔrɔˈlɪt͡sʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
_plants.JPG)
Значення[ред.]
- бот. багаторічна дика трав'яниста рослина, що має жовті чи білі квітки з жовтими осередками; польова ромашка; білий ромен. [≈ 1] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |