корінь

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

Іменник.

Корінь: --

Вимова

МФА: []

Семантичні властивості

Значення

1. частина рослини, що міститься в землі й за допомогою якої рослина всмоктує з ґрунту воду з поживними речовинами. || деревина або речовина цієї частини рослини. || підземна частина деяких рослин (моркви, буряків, петрушки тощо), що її вживають у їжу. ◆ немає прикладів застосування.

1. частина зуба, волоса, нігтя тощо, яка міститься в тілі.
2. початок, походження чого-небудь. || основа, джерело, головна причина чого-небудь.
3. головна частина слова (без афіксів), що виражає його основне (лексичне) значення й не поділяється на морфеми.
4. мат. величина, яка з піднесенням її до певного ступеня дає дане число.

Споріднені слова

• зменш.-пестливі. форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

[[Категорія:]]