кохання

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. коха́ння коха́ння
Р. коха́ння коха́нь
Д. коха́нню коха́нням
З. коха́ння коха́ння
Ор. коха́нням коха́ннями
М. коха́нні
коха́нню
коха́ннях
Кл. коха́ння коха́ння

ко-ха́н-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).


Корінь: -кох-; суфікси: -ан; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі ◆ Між ними виникло це дивне почуття - кохання... розмовне
  2. перен. особа, що викликає таке почуття; кохана людина ◆ А моє кохання лежало поруч зі мною і солодко спало... розмовне

Синоніми[ред.]

  1. любов

Антоніми[ред.]

  1. байдужість (байдужність)

Гіпероніми[ред.]

  1. почуття

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість


Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі
особа, що викликає таке почуття; кохана людина

Джерела[ред.]

У Вікіпедії є стаття