крепость
Російська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Іменник.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- міць. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від праслов'янської форми *krěpъ-, від котрої також виникли ст.-слов. крѣпъ, крѣпъкъ (грец. στερεός, ἰσχυρός), рос. крепкий, укр. кріпкий, болг. кре́пък, сербохорв. кре̏пак, словенське krẹ́pǝk, чеське křepký, словацьке krepký, польське krzepki; сюди ж крепь ж., крепость (в знач. «укрепление»), можл., калька нов.-в.-нем. Festung — то же, сер.-лат. firmitās «укріплене місце». Можл. давня основа на -u. Спорідн. д.-ісл. hrǽfа «переносити, терпіти», кімрське сrаff «сильний». (Використані матеріали словника М. Фасмера.)
Джерела[ред.]
 |
Статтю слід доробити. Це незавершена стаття. Ви можете допомогти проекту, виправивши й доповнивши її.
|