кривдник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | кри́вдник | кри́вдники |
| Р. | кри́вдника | кри́вдників |
| Д. | кри́вдникові кри́вднику |
кри́вдникам |
| З. | кри́вдника | кри́вдників |
| Ор. | кри́вдником | кри́вдниками |
| М. | кри́вдникові, кри́вднику | кри́вдниках |
| Кл. | кри́вднику | кри́вдники |
кри́вд-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -кривд-; суфікс: -ник.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- той, хто робить комусь кривду. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |