кінець
Матеріал з Вікісловника
Зміст |
[ред.]
[ред.] Морфологічні та синтаксичні властивості
Іменник, чоловічий рід.
Корінь: --
[ред.] Вимова
МФА: []
[ред.] Семантичні властивості
[ред.] Значення
- крайній пункт, межа протяглості предмета, площини тощо, а також те, що прилягає до такого пункту, межі; початок
- остання, завершальна частина якогось твору, книжки тощо ◆ немає прикладів застосування.
- останній момент чого-небудь, що відбувається в часі, а також час, пов'язаний із цим моментом
- завершення, закінчення чого-небудь.
[ред.] Синоніми
[ред.] Антоніми
[ред.] Гіпероніми
[ред.] Гіпоніми
[ред.] Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.] Споріднені слова
- зменш.-пестливі. форми: кінчик
- іменники:
- прикметники: кінцевий
- дієслова: закінчити, закінчитися
- прислівники:
[ред.] Етимологія
Від ??
[ред.] Переклад
|
|
|
[[Категорія:]]
