лаціна
Білоруська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | лаці́на | — |
Р. | лаці́ны | — |
Д. | лаці́не | — |
З. | лаці́ну | — |
О. | лаці́най, лаці́наю | — |
М. | лаці́не | — |
ла-ці́-на
Іменник, неістота, жіночий рід, 1-ше відмінювання (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); формы множини незастосовні.
Корінь: -лацін-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- латинська мова. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??