Матеріал з Вікісловника

Зміст 1 Українська 1.1 Морфологічні та синтаксичні властивості 1.2 Вимова 1.3 Семантичні властивості 1.3.1 Значення 1.3.2 Синоніми 1.3.3 Антоніми 1.3.4 Гіпероніми 1.3.5 Гіпоніми 1.4 Усталені словосполучення, фразеологізми 1.5 Споріднені слова 1.6 Етимологія 1.7 Переклад 1.8 Література

[ред.]

[ред.] Морфологічні та синтаксичні властивості

ма́к

Іменник чоловічого роду, відмінювання 3a.

Корінь: -мак-

[ред.] Вимова

• МФА: [mak]
•  вимова^{?, файл}

[ред.] Семантичні властивості

[ред.] Значення

1. трав'яниста рослина з довгим стеблом і великими квітками (переважно червоного кольору), що дає кулястий плід, наповнений дрібним насінням; вирощується як лікарська та олійна культура, а також як декоративна рослина. ◆ То ще діло робить, порається, а тільки зацвітуть маки в городах, вона й хату покине і не вийде з тих маків. Марко Вовчок, «Горпина»
2. квітка цієї рослини ◆ В житі синіли волошки та сокирки, білів зіркатий ромен, червоніла квітка польового маку Михайло Коцюбинський, «Харитя»
3. насіння цієї рослини ◆ Василько сидів долі та м'яв мак до куті Михайло Коцюбинський, «Ялинка»

[ред.] Синоніми

[ред.] Антоніми

[ред.] Гіпероніми

1. рослина
2. квітка
3. насіння

[ред.] Гіпоніми

[ред.] Усталені словосполучення, фразеологізми

• аж з медом та з маком
• аж з медом та маком
• вискочити як голий з маку
• вискочити як козак з маку
• вискочити як Кузьма з маку
• втерти маку
• дуля з маком
• дуля з маком під ніс
• задати перцю з маком
• з маком і з таком
• натерти маку
• не з маком
• сісти маком
• хоч маком сій
• хоч мак сій
• цвісти як мак
• ще мак росте у голові
• ще мак сходить у голові
• ще мак у голові
• ще мак цвіте у голові
• як за гріш маку
• як мак начетверо
• як мак процвітає
• як маку
• як після маку

[ред.] Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми:
• іменники: мак, маківник, макітра, маковець, маковина, маковинець, маковиння, маковинє, маковище, маковниця, макогін, макурка, мача, мачанник, мачки, мачник, мачок
• прикметники: мачкатий
• дієслова: мачкувати, замаківчити, маковіти
• прислівники:

[ред.] Етимологія

стсл. макъ; -псл. makъ; -споріднене з лит. aguonà "мак", [maguonà, magona, magūnas] (припускається, однак, що це запозичення з германських мов), лат. magone, magona, прус. moke (не виключається запозичення з слов'янських мов), давньоверхньонімецька mâgo, maho, середньоверхньонімецька mahen, mān, нововерхньонімецька Mohn "тс.", можливо, також дірл. meccun "морква, пастернак", ірл. meacan "тс.", гр. μήκων (дор. ηάκων) "мак"; іє. *mak- "шкіра, плівка, шкіряний гаманець"; припускається також доіндоєвропейське середземноморське походження; припущення про запозичення у слов'янські мови з грецької (Фасмер ГСЭ ІІІ 119-120) заперечується. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7. Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9

[ред.] Переклад

[ред.] Література

• Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7.Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9
• Новий тлумачний словник української мови 200 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.