монарх

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. мона́рх мона́рхи
Р. мона́рха мона́рхів
Д. мона́рху
мона́рхові
мона́рхам
З. мона́рх мона́рхи
Ор. мона́рхом мона́рхами
М. на/в мона́рху на/в мона́рхах
Кл. мона́рху* мона́рхи*

мо-на́рх

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -мона́рх-.

Вимова[ред.]

  • МФА : [mɔˈnɑrx] (одн.), [mɔˈnɑrxe] (мн.)

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. єдиновладний голова держави (король, цар, імператор і т. ін.). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від д.-грец. μόναρχος

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]