набувати

Українська

набувати I

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	набува́ю	набува́в	набува́тиму	—
Ти	набува́єш	набува́в набува́ла	набува́тимеш	набува́й
Він Вона Воно	набува́є	набува́в набува́ла набува́ло	набува́тиме	—
Ми	набува́єм(о)	набува́ли	набува́тимем(о)	набува́ймо
Ви	набува́єте	набува́ли		набува́йте
Вони	набува́ють	набува́ли	набува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	набува́ющий
Дієприкм. мин. ч.	набува́вший
Дієприсл. теп. ч.	набува́я
Дієприсл. мин. ч.	набува́в, набува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	набува́емый
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	набува́овано

на-бу-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: на-; корінь: -бу-; суфікси: -в-а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [nɐbʊˈu̯ɑte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. ставати власником когось або чогось, діставати, здобувати когось або щось ◆ немає прикладів застосування.
2. набирати чого-небудь, здобувати щось (про ознаку, якість і под.). ◆ немає прикладів застосування.
3. ставати, робитися яким-небудь. ◆ немає прикладів застосування.
4. діал. відслужувати, відробляти де-небудь певний час. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

ставати власником когось або чогось, діставати, здобувати когось або щось
Англійськаen: acquire (en) Російськаru: [[ Російська|]] (ru)

набирати чого-небудь, здобувати щось

ставати, робитися яким-небудь

відслужувати, відробляти де-небудь певний час

Джерела

• Словник УЛІФ: набувати
• Словник УЛІФ: набувати

набувати II

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	набува́ю	набува́в	набува́тиму	—
Ти	набува́єш	набува́в набува́ла	набува́тимеш	набува́й
Він Вона Воно	набува́є	набува́в набува́ла набува́ло	набува́тиме	—
Ми	набува́єм(о)	набува́ли	набува́тимем(о)	набува́ймо
Ви	набува́єте	набува́ли		набува́йте
Вони	набува́ють	набува́ли	набува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	набува́ющий
Дієприкм. мин. ч.	набува́вший
Дієприсл. теп. ч.	набува́я
Дієприсл. мин. ч.	набува́в, набува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	набува́емый
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	набува́овано

на-бу-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: на-; корінь: -бу-; суфікси: -в-а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [nɐbʊˈu̯ɑte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. діал. взувати. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: shoe (en)