наголів'я
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | наголі́в'я | наголі́в'я |
Р. | наголі́в'я | наголі́в'їв |
Д. | наголі́в'ю | наголі́в'я |
З. | наголі́в'я | наголі́в'я |
Ор. | наголі́в'ям | наголі́в'ями |
М. | наголі́в'ї наголі́в'ю |
наголі́в'ях |
Кл. | наголі́в'я | наголі́в'я |
на-го-лів'-я
Іменник середнього роду, відмінювання 7a^.
Префікс: на-; корінь: -голів-; закінчення: -я
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- розм. місце на постелі, куди лягають головою ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- згрубілі форми:
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |