населений пункт
Українська[ред.]
Тип та синтаксичні ознаки[ред.]
Стійка словосполука (термін). Використовується як іменна група.
Вимова[ред.]
МФА : [nɑ̽ˈsɛlɛ̝nɪi̯ punkt] (одн.), [nɑ̽ˈsɛlɛ̝nʲi ˈpunktɪ] (мн.)
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- місце, заселене людьми ◆ Перед тим, як увійти в село чи будь-який населений пункт, Довбуш завжди висилав розвідку. Володимир Гжицький, «Опришки», 1962 р. ◆ В горах майже не було населених пунктів. Олесь Гончар, «Твори в чотирьох томах, т. III», 1959 р.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
- —
Гіпероніми[ред.]
- —
Гіпоніми[ред.]
- —
Холоніми[ред.]
- —
Мероніми[ред.]
- —