норма

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відм.	однина	множина
Н.	но́рма	но́рми
Р.	но́рми	но́рм
Д.	но́рмі	но́рмам
З.	но́рму	но́рми
О.	но́рмою	но́рмами
М.	но́рмі	но́рмах
К.	но́рмо*	но́рми*

но́рма

Іменник жіночого роду, відмінювання 1a.

Корінь: -норм-; закінчення: -а

Вимова

МФА: []

Семантичні властивості

Значення

1. звичайний, узаконений, загальноприйнятий, обов'язковий порядок, стан і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
2. зразок, правило поведінки людей у суспільстві. ◆ немає прикладів застосування.
3. загальноприйняте правило в мові, літературі і т. ін. ◆ входити в норму .
4. установлена міра, розмір чого-небудь. ◆ немає прикладів застосування.
5. комплекс вправ, необхідний для одержання певного розряду. ◆ норма амортизації. ◆ норма рентабельності.
6. назва книги або прізвище автора, надруковані дрібним шрифтом внизу на першій сторінці кожного друкованого аркуша біля сигнатури. ◆ немає прикладів застосування.
7. матем. поняття, яке узагальнює абсолютну величину (модуль) числа, а також довжину вектора. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

російська: норма

Російська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відм.	однина	множина
Им.	но́рма	но́рмы
Род.	но́рмы	но́рм
Д.	но́рме	но́рмам
Вин.	но́рму	но́рмы
Твор.	но́рмой	но́рмами
Предл.	но́рме	но́рмах

но́рма

Іменник жіночого роду, відмінювання 1a.

Корінь: -норм-; закінчення: -а

Вимова

МФА: []

Семантичні властивості

Значення

1. норма (аналог. укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми:
• іменники: нормальность, норматив
• прикметники: нормальный, нормативный
• дієслова: нормировать
• прислівники: нормально

Етимологія

Від ??