німець

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина множина
Н. ні́мець ні́мці
Р. ні́мця ні́мців
Д. ні́мцеві
ні́мцю
ні́мцям
З. ні́мця ні́мців
О. ні́мцем ні́мцями
М. на/у ні́мцеві
ні́мці
ні́мцю
на/у ні́мцях
К. ні́мцю ні́мці

ні́-мец

Іменник чоловічого роду, відмінювання 5*a.


Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. представник основного населення Німеччини ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

  • Глухий німець . Не глухий , а не ро зуміє , що до нього говорить Русин

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

  • “людина, що говорить незрозуміло ”, “ іноземець ”, та праслов’янське neмьcь, “ чужинець ” (М.Фасмер);
  • “всякой иностранец из Европы Западной, который не знает славенских наречий ”, а до слова “нимота” (Павло Білецький-Носенко)
  • традиційно - популярнепереконання , що слов’яни утворили цей апелятив від старослов’янськогоприкметника ньмъ (“ ньмы ” – “ німий ”) , бо слов’яни нерозуміли мови германців, і тому думали, що вони взагалі не говорять, бо вони “ німі ”, та, що слов’яни не розуміли мови й інших сусідніх народів (греків, римлян , азійських кочовиків ), але все ж таки за “ німих ” не вважалиїх (митрополит Іларіон)

Переклад[ред.]