окопчик
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | око́пчик | око́пчики |
Р. | око́пчика | око́пчиків |
Д. | око́пчику око́пчикові |
око́пчикам |
З. | око́пчик | око́пчики |
Ор. | око́пчиком | око́пчиками |
М. | на/в око́пчику | на/в око́пчиках |
Кл. | око́пчику* | око́пчики* |
о-·-ко́п-чик
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: о-; корінь: -коп-; суфікси: -ч-ик.
Вимова[ред.]
- МФА : [ɔˈkɔpt͡ʃek] (одн.), [ɔˈkɔpt͡ʃeke] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- військ. зменш. до окоп 2. ◆ Він, молодий лікар санбату, пам'ятає себе в невеличкому окопчику, який вигріб перед фронтом ворога. Бедзик
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від окоп + ч + ик.
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: окопчик
- Словник української мови, Том 5, видавництво «Наукова Думка» Київ — 1974
Категорії:
- Сторінки, що містять шаблон із кількома значеннями одного й того ж параметра
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Неістоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 3a
- Українські слова з префіксом о-
- Українські слова з суфіксом -ч
- Українські слова з суфіксом -ик
- Українські слова морфемної будови слова pr-R-s-s
- Статті з ілюстраціями
- Слова з 7 букв/uk
- Предметні слова/uk
- Окопи/uk