окопчик

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. око́пчик око́пчики
Р. око́пчика око́пчиків
Д. око́пчику
око́пчикові
око́пчикам
З. око́пчик око́пчики
Ор. око́пчиком око́пчиками
М. на/в око́пчику на/в око́пчиках
Кл. око́пчику* око́пчики*

о-·-ко́п-чик

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: о-; корінь: -коп-; суфікси: -ик.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Окопчик
Окопчик
Окопчик
Окопчик

Значення[ред.]

  1. військ. зменш. до окоп 2. ◆ Він, молодий лікар санбату, пам'ятає себе в невеличкому окопчику, який вигріб перед фронтом ворога. Бедзик

Синоніми[ред.]

  1. окіпчик

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. земляна споруда

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від окоп + ч + ик.

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]