осінь
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | о́сінь | о́сені |
Р. | о́сені | о́сеней |
Д. | о́сені | о́сеням |
З. | о́сінь | о́сені |
Ор. | о́сіню | о́сенями |
М. | о́сені | о́сенях |
Кл. | о́сене* | о́сені* |
о́-сінь
Іменник, неістота, жіночий рід, III відміна (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -осінь-.
Вимова[ред.]
- МФА : [ɔsʲinʲ] (одн.), [ɔsenʲi] (мн.)
прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- пора року між літом і зимою, яка характеризується скороченням дня, поступовим похолоданням, відльотом птахів у вирій, скиданням рослинами листяного покриву і т. ін. [≠ 1][▲ 1] ◆ Всі одразу помітили, що літо вже минуло, що вже настала осінь з нескінченними мряками, розбитими дорогами, холодними вітрами. О. Т. Гончар
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|