осінь

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. о́сінь о́сені
Р. о́сені о́сеней
Д. о́сені о́сеням
З. о́сінь о́сені
Ор. о́сіню о́сенями
М. о́сені о́сенях
Кл. о́сене* о́сені*

о́-сінь

Іменник, неістота, жіночий рід, III відміна (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -осінь-.

Вимова[ред.]

  • МФА : [ɔsʲinʲ] (одн.), [ɔsenʲi] (мн.)

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. пора року між літом і зимою, яка характеризується скороченням дня, поступовим похолоданням, відльотом птахів у вирій, скиданням рослинами листяного покриву і т. ін. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Всі одразу помітили, що літо вже минуло, що вже настала осінь з нескінченними мряками, розбитими дорогами, холодними вітрами. О. Т. Гончар

Синоніми

  1. ?

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]