празник

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. пра́зник пра́зники
Р. пра́зника пра́зників
Д. пра́знику
пра́зникові
пра́зникам
З. пра́зник пра́зники
Ор. пра́зником пра́зниками
М. на/в пра́знику на/в пра́зниках
Кл. пра́знику* пра́зники*

пра́з-ник

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -праз-; суфікс: -ник.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що свято. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. день чи дні, певним чином відзначувані звичаєм або церквою. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від праслов’янської форми *роrzdьnъ, від якої в числі іншого пішли: рос. праздный, порожний тощо.

Переклад[ред.]

свято
подія або особа, що приносить комусь радість, насолоду, хороший настрій
день чи дні, певним чином відзначувані звичаєм або церквою

Джерела[ред.]