приспособление
Російська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | приспособле́ниие | приспособле́ниия |
Р. | приспособле́ниия | приспособле́ниий |
Д. | приспособле́ниию | приспособле́нииям |
З. | приспособле́ниие | приспособле́ниия |
О. | приспособле́ниием | приспособле́нииями |
П. | приспособле́ниии | приспособле́нииях |
приспособле́ние
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікси: при-с-по-; корінь: -соб-; суфікси: -л-ени-; закінчення: -е
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- пристосування (дія) ◆ немає прикладів застосування.
- пристрій, прилад ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники: приспособленность, приспособленец, приспособленка
- прикметники:
- дієслова: приспособить, приспособлять, приспособиться, приспособляться
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від дієсл. приспособить ??