причина

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	причи́на	причи́ни
Р.	причи́ни	причи́н
Д.	причи́ні	причи́нам
З.	причи́ну	причи́ни
Ор.	причи́ною	причи́нами
М.	причи́ні	причи́нах
Кл.	причи́но*	причи́ни*

при-чи́-на

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: при-; корінь: -чин-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [preˈt͡ʃɪnɐ] (одн.), [preˈt͡ʃɪne] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. явище, яке обумовлює або породжує інше явище; наслідок ◆ немає прикладів застосування.
2. підстава, привід для яких-небудь дій, вчинків ◆ немає прикладів застосування.
3. спонукання, міркування, мотиви, якими викликаються які-небудь вчинки ◆ немає прикладів застосування.
4. непередбачений випадок, скрутні обставини ◆ немає прикладів застосування.
5. горе, нещастя ◆ немає прикладів застосування.
6. провина ◆ немає прикладів застосування.
7. за упередженими уявленнями: хвороба, заподіяна чаклунством ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. привід, мотив, підстава, основа
2. —
3. —
4. —
5. —
6. —
7. —

Антоніми

1. —
2. —
3. —
4. —
5. —
6. —
7. —

Гіпероніми

1. —
2. —
3. —
4. —
5. —
6. —
7. —

Гіпоніми

1. —
2. —
3. —
4. —
5. —
6. —
7. —

Холоніми

1. —
2. —
3. —
4. —
5. —
6. —
7. —

Мероніми

1. —
2. —
3. —
4. —
5. —
6. —
7. —

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: причинна, причинність, причиновість прикметники: причинний дієслова: причинитися

Етимологія

Від ??

Переклад

явище, яке обумовлює або породжує інше явище
Англійськаen: cause (en), reason (en)

підстава, привід для яких-небудь дій, вчинків

спонукання, міркування, мотиви, якими викликаються які-небудь вчинки

непередбачений випадок, скрутні обставини

горе, нещастя

провина

хвороба, заподіяна чаклунством

Джерела

• Словник УЛІФ: причина

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	причи́на	причи́ны
Р.	причи́ны	причи́н
Д.	причи́не	причи́нам
З.	причи́ну	причи́ны
О.	причи́ной причи́ною	причи́нами
П.	причи́не	причи́нах

при-чи́-на

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -причин-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: []

Семантичні властивості

Значення

1. причина (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??