промінь
Матеріал з Вікісловника
Зміст |
[ред.]
[ред.] Морфологічні та синтаксичні властивості
| відм. | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | про́мінь | про́мені |
| Р. | про́меня | про́менів |
| Д. | про́меневі про́меню |
про́меням |
| З. | про́мінь | про́мені |
| О. | про́менем | про́менями |
| М. | про́меню | про́менях |
| К. | про́меню* | про́мені* |
про́-мінь
Іменник чоловічого роду, відмінювання 2*a.
Корінь: --
[ред.] Вимова
[ред.] Семантичні властивості
[ред.] Значення
- світловий пучок, що виходить із якого-небудь джерела світла чи предмета, який світиться, збирає у фокус або віддзеркалює світло ◆ Будь-який промінь, проходячи крізь отвір А у порожнину С, назад практично не виходить, бо зазнає багаторазового відбиття і поглинання.
- перен. прямі лінії, що розходяться врізнобіч із однієї точки ◆ немає прикладів застосування.
- перен. швидкий, несподіваний прояв чого-небудь (щастя, радості, надії і т. ін.); іскра, вогник, жаринка. ◆ Іван дивився на хлоп'ячий чубчик, сині довірливі очі, як озерця перед світанком, і раптом, як промінь, засвітилась думка: — А хочеш, Тарасе, вчитися? Борис Левін, «Видно шляхи полтавські» ◆ Та неждано в чорному потоці безнадії та безпросвітності зблиснув йому промінь, збудив до життя. Юрій Мушкетик, «Яса»
- спец. напрям поширення енергії хвиль (електромагнітних, світлових і т. ін.) ◆ рентгенівські промені.
- іхт. кісточки плавців водяних тварин ◆ немає прикладів застосування.
[ред.] Синоніми
[ред.] Антоніми
[ред.] Гіпероніми
[ред.] Гіпоніми
[ред.] Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.] Споріднені слова
- зменш.-пестливі. форми: проміннячко, промінчик
- іменники: проміння, випромінювання
- прикметники: променеподібний, променевий, променистий
- дієслова: випромінювати
- прислівники: променисто, променеподібно
[ред.] Етимологія
Від ??
