пропорція
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | пропо́рція | пропо́рції |
Р. | пропо́рції | пропо́рцій |
Д. | пропо́рції | пропо́рціям |
З. | пропо́рцію | пропо́рції |
Ор. | пропо́рцією | пропо́рціями |
М. | пропо́рції | пропо́рціях |
Кл. | пропо́рціє* | пропо́рції* |
про-по́р-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -пропорц-; суфікс: -і; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- співвідношення частин цілого між собою. ‖ кількісне співвідношення між складовими частинами чого-небудь. ‖ розмірність частин тіла людини.
- у літературі, архітектурі та мистецтві: розмірне співвідношення частин твору; один з основних засобів композиції.
- матем. рівність двох відношень. ◆ [[геометрична пропорція]]
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
{{переклад|співвідношення частин цілого між собою. ‖ кількісне співвідношення між складовими частинами чого-небудь. ‖ розмірність частин тіла людини.
розмірне співвідношення частин твору; один з основних засобів композиції | |
рівність двох відношень | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Неістоти/uk
- Жіночий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 7a
- Українські слова з суфіксом -і
- Українські слова морфемної будови слова R-s-f
- Математичні терміни/uk
- Слова з 9 букв/uk
- Латинізми/uk
- Співвідношення/uk
- Розмірність/uk
- Композиція/uk
- Рівність/uk
- Відношення/uk
- Властивості/uk