Українська
[ ред. ]
Морфосинтаксичні ознаки [ ред. ]
відмінок
однина
множина
Н.
про́стір
про́стори
Р.
про́стору
про́сторів
Д.
про́стору, про́сторові
про́сторам
З.
про́стір
про́стори
Ор.
про́стором
про́сторами
М.
про́стору*, про́сторові
про́сторах
Кл.
про́стору*
про́стори*
про́с- тір
Іменник , неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка ).
Корінь: -простір- .
Семантичні властивості [ ред. ]
Значення [ ред. ]
тільки одн. , філос. одна з основних об'єктивних форм існування матерії, яка характеризується протяжністю та обсягом . [≈ 1] [≠ 1] [▲ 1] [▼ 1]
необмежена протяжність (в усіх вимірах , напрямах ); тривимірна протяжність над землею. [≈ 2] [≠ 2] [▲ 2] [▼ 2]
вільний , великий обшир ; просторінь . ‖ площа чого-небудь на земній поверхні; територія . [≈ 3] [≠ 3] [▲ 3] [▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.
перен. відсутність яких-небудь обмежень, перешкод у чомусь; воля . [≈ 4] [≠ 4] [▲ 4] [▼ 4] ◆ Єди́ний економі́чний про́стір — об'єднання територій декількох країн, у межах якого діють загальні принципи господарювання, узгоджені єдині правила зовнішньоекономічної діяльності.
матем. абстрактна множина з аксіоматично заданою певною структурою, у якій розвивається та чи інша математична теорія . [≈ 5] [≠ 5] [▲ 5] [▼ 5] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації ).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми [ ред. ]
Мероніми [ ред. ]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми [ ред. ]
Колокації [ ред. ]
Прислів'я та приказки [ ред. ]
Споріднені слова [ ред. ]
Етимологія [ ред. ]
Від ??
Переклад [ ред. ]
одна з основних об'єктивних форм існування матерії, яка характеризується протяжністю та обсягом
необмежена протяжність (в усіх вимірах, напрямах); тривимірна протяжність над землею
вільний, великий обшир; просторінь
площа чого-небудь на земній поверхні; територія
відсутність яких-небудь обмежень, перешкод у чомусь; воля
абстрактна множина з аксіоматично заданою певною структурою, у якій розвивається та чи інша математична теорія
Джерела [ ред. ]