пустеля

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина множина
Н. пусте́ля пусте́лі
Р. пусте́лі пусте́ль
Д. пусте́лі пусте́лям
З. пусте́лю пусте́лі
О. пусте́лею пусте́лями
М. пусте́лі пусте́лях
К. пусте́ле* пусте́лі*

пус-те́-ля

Іменник жіночого роду, відмінювання 5a.


Корінь: -пуст-; суфікс: -ел-; закінчення:

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. великий (звич. посушливий) простір з бідною рослинністю або позбавлений рослинності; пустиня; (снігова) тундра ◆ Велика.. площа в околиці Мемфіса; на заході вона переходить у справжню пустелю, піскувату, повиту сухим маревом, тремтячим від спеки. Леся Українка
    • перен. великий, безмежний простір чого-небудь, позбавлений ознак життя ◆ Тепер ми знову над морем і знову наші очі бродять по синій пустелі. Михайло Коцюбинський
  2. відлюдне місце, ненаселена або малонаселена місцевість; безлюддя, порожнеча ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники: пустельник
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]