риба

Див. також Риба.

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ри́ба	ри́би
Р.	ри́би	ри́б
Д.	ри́бі	ри́бам
З.	ри́бу	ри́б
Ор.	ри́бою	ри́бами
М.	ри́бі	ри́бах
Кл.	ри́бо	ри́би

ри́-ба

Іменник, істота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -риб-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [ˈrɪbɐ] (одн.), [ˈrɪbɪ] (мн.)

• прослухати вимову

• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. водяна хребетна тварина з непостійною температурою тіла, яка дихає зябрами та має плавці та шкіру, звичайно вкриту лускою. ◆ Риби в сітях тремтять, їх луска, наче срібний пожар. Джерело — В. Сосюра.
2. перен. в'яла, млява людина, яка зовні не виявляє своїх емоцій. ◆ Баджин була молодша за мене на два роки, проте почувала себе зовсім дорослою і кепкувала з мене, як уміла: “Ти .. риба”, – казала вона. Джерело — Ю. Яновський.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: рибка, рибонька, рибчина ін. іменники: рибне, рибина прикметники: рибний

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Іспанськаes: pez (es) Італійськаit: pesce (it) Англійськаen: fish (en) Болгарськаbg: риба (bg) Грецькаel: ψάρι (el) Данськаda: fisk (da) Естонськаet: kala (et) Латиськаlv: zivs (lv) Литовськаlt: žuvis (lt) Нідерландськаnl: vis (nl) Німецькаde: Fisch (de) Польськаpl: ryba (pl) Португальськаpt: peixe (pt) Російськаru: рыба (ru) Румунськаro: pește (ro) Турецькаtr: balık (tr) Угорськаhu: hal (hu) Французькаfr: poisson (fr) Фінськаfi: kala (fi) Хорватськаhr: riba (hr) Чеськаcs: ryba (cs) Шведськаsv: fisk (sv)

Болгарська

Морфосинтаксичні ознаки

ри-ба

Іменник, жіночий рід.

Корінь: -риб-; закінчення: -а

Вимова

• МФА : [ˈribə] (одн.), [ˈribi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. риба ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: рибар прикметники: рибен

Етимологія

Від ??