ринок
Матеріал з Вікісловника
Зміст |
[ред.]
[ред.] Морфологічні та синтаксичні властивості
| відм. | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ри́нок | ри́нки |
| Р. | ри́нку | ри́нків |
| Д. | ри́нкові ри́нку |
ри́нкам |
| З. | ри́нок | ри́нки |
| О. | ри́нком | ри́нками |
| М. | ри́нкові | ри́нках |
| К. | ри́нку* | ри́нки* |
ав-то-ри́-нок
Іменник чоловічого роду, відмінювання 3*a.
Корінь: -рин-; суфікс: -ок-
[ред.] Вимова
[ред.] Семантичні властивості
[ред.] Значення
- інститут, або механізм, що зводить разом покупців і провавців окремих товарів чи послуг. ◆ ринок землі
[ред.] Синоніми
[ред.] Антоніми
[ред.] Гіпероніми
[ред.] Гіпоніми
[ред.] Усталені словосполучення, фразеологізми
- обвал ринку, паніка ринку, реакція ринку (ринкова реакція), затишшя на ринку
[ред.] Споріднені слова
- зменш.-пестливі форми:
- іменники: ринковість
- прикметники: ринковий
- дієслова:
- прислівники:
[ред.] Етимологія
рос. рынок, укр. ри́нок, блр. ры́нак. Через польск. rуnеk – те ж, чеське rynk «круг, міська площа» из середньоверхньонімецької rinc, -gеs «коло, площа»; див. Мi. ЕW 286; Брюкнер 472. (Використані матеріали словника М. Фасмера.)