родовий відмінок
Українська[ред.]
Тип та синтаксичні ознаки[ред.]
Стійка словосполука.[[Категорія:]]
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- виражає різновиди означальних відношень і входить до парадигми однини та множини з диференціальною сукупністю відмінкових певних закінчень. ◆ немає прикладів застосування.
- Родовий відмінок прикметника та інших слів прикметникового типу — залежна від родового відмінка іменників і узгоджувана з ним грамема у функції означення, яка входить у парадигму однини та множини з відповідною сукупністю закінчень. ◆ немає прикладів застосування.
- В іменнику родовий відмінок здебільшого зумовлений дериваційним відношенням між відмінками або валентністю предиката, а в словах прикметникової морфолологічно природи — відмінковою формою опорного іменника. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Етимологія[ред.]
Родовий відмінок або ґенетив (лат. genetivus)
Переклад[ред.]
Список перекладів | |