родовий відмінок

Матеріал з Вікісловника
У Вікіпедії є стаття

Українська
[ред.]

Тип та синтаксичні ознаки[ред.]

родовий відмінок

Стійка словосполука.[[Категорія:]]

Вимова[ред.]

  • УФ: []
  • Семантичні властивості[ред.]

    Значення[ред.]

    1. виражає різновиди означальних відношень і входить до парадигми однини та множини з диференціальною сукупністю відмінкових певних закінчень. ◆ немає прикладів застосування.
    1. Родовий відмінок прикметника та інших слів прикметникового типу — залежна від родового відмінка іменників і уз­годжувана з ним грамема у функції означен­ня, яка входить у парадигму однини та множи­ни з відповідною сукупністю закінчень. ◆ немає прикладів застосування.
    1. В іменнику родовий відмінок зде­більшого зумовлений дериваційним відношенням між відмінками або валентністю предиката, а в словах прикметникової морфолологічно природи — відмінковою формою опорного іменника. ◆ немає прикладів застосування.

    Синоніми[ред.]

    Антоніми[ред.]

    Гіпероніми[ред.]

    Гіпоніми[ред.]

    Холоніми[ред.]

    Мероніми[ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

    Прислів'я та приказки[ред.]

    Етимологія[ред.]

    Родовий відмінок або ґенетив (лат. genetivus)

    Переклад[ред.]

    Список перекладів

    Джерела[ред.]